Проблемне навчання як засіб розвитку самостійності учнів у процесі навчання фізики

Страницы: <<  <  3 | 4 | 5 | 6 | 7  >  >>

6
Всього
32
100
32
100


Як видно з таблиці і діаграми, рівень успішності в контрольній групі значно відрізняється від експериментальної. Через обмеженість навчального часу, учні не в повному обсязі оволоділи навчальним матеріалом. А у експериментальній групі обєм навчального матеріалу був засвоєний в повному обсязі.
Отже, можна зробити висновок, що після проведення експерименту, учні фізико-математичного класу, отримують більший обєм інформацію і тому мають вищий рівень знань, порівняно з учнями гуманітарного класу. Чим це зумовлено?
По-перше, у класі профільного спрямування, виділяється більша кількість годин на вивчення цієї теми, ніж у гуманітарному (це ми продемонстрували в попередньому пункті розділу).
По-друге, використання відео-уроків в експериментальному класі, дає змогу ще раз переглянути та згадати попередній матеріал, або зрозуміти те, чого, можливо, не зрозуміли безпосередньо на уроці.

Проблемне навчання має і певні недоліки. Його не завжди можна використовувати через складність матеріалу, що вивчається, непідготовленість субєктів навчального процесу. Останній аспект набуває особливої вагомості на
сучасному етапі розбудови української держави. Це повязане, по-перше, зі спадом мотивації педагогічної діяльності вчителів, по-друге, зі зниженням рівня мотивації навчально-пізнавальної діяльності молоді, по-третє, з кризою в
соціально-економічній сфері України взагалі та в освітній сфері зокрема. Напевно, виправдовує себе комплексне використання традиційного та проблемного навчання, які взаємно доповнюють одне одного і компенсують недоліки.
Отже, проблемне навчання слід розуміти як одну з головних систем в організації пізнання, яка в тісній єдності обхідний розвиваючий ефект. Розвиваюче

Страницы: <<  <  3 | 4 | 5 | 6 | 7  >  >>
Рейтинг
Оцени!
Поделись конспектом: