Теорія проблемного навчання (проблемно-діяльнісний підхід до навчання). Основною метою проблемного навчання є забезпечення активного ставлення учнів до оволодіння знаннями, уміннями і а навичками, інтенсивного розвитку їхньої самостійної пізнавальної діяльності та індивідуальних творчих здібностей навчальних задач або завдань, за допомогою розвязування пізнавальних, які не до кінця визначені. Наприклад, недостатні умови для одержання відповіді. Це цілком відповідає меті загальної середньої освіти.
Однак сьогодні проблемне навчання залишається більшою мірою теоретичною моделлю розвивального навчання, ніж ефективно реалізується на практиці як один з головних психологічних принципів розвивального навчання. Повязано це з тим, що основні ідеї і моделі проблемного навчання не доведені до педагогічно виправданої технології навчання.
Основний зміст технології проблемного навчання мають становити методи й прийоми, організаційні форми та засоби доцільного використання навчальних проблемних ситуацій, постановки і розвязання навчальних проблем, способи предявлення вчителем, прийняття та розвязання учнями проблемних задач.
Дослідження психологів (С. Л. Рубінштейн, Г. С. Костюк та ін. ) переконливо доводять, що мислення, як правило, починається з проблеми чи запитання, з подиву чи нерозуміння, з протиріччя. Тобто, проблемна ситуація спонукає особистість до активного мислення. В теорії проблемного навчання основними поняттями є поняття "проблемне запитання", "проблемна задача", "проблемне зав дання", "проблемна ситуація".
Проблемне запитання, на відміну від звичайного, не передбачає простого пригадування або відновлення знань.
Проблемна задача -- форма організації навчального матеріалу із заданими умовами і невідоми
Страницы: 1 | 2 | 3 > >>