ка й ухвалення відповідним органом управління освіти необхідних документів, укладення господарських договорів, трудових угод, складання, узгодження й затвердження плану роботи.
Не всі наслідки інноваційного процесу можуть бути спрогнозовані. Уникнути багатьох помилок і упущень ще на рівні проекту або моделі допоможе складання аналітичного обґрунтування та інноваційної програми.
Цілі й завдання інновацій визначають на основі ретельного аналізу поточної обстановки в дитячому садку, з одного боку, і прогнозів його
розвитку – з другого. Обрані цілі й завдання треба узгодити з усіма членами колективу. Вони мають бути реалістичні, адаптовані (пристосовані) до нових умов.
У плануванні потрібно враховувати рівень мотивації, забезпечити стимулювання, передбачити контроль. Основну частину дій щодо впровадження інновації і врахування кінцевого результату обговорюють колегіально. Найважливіші заходи інноваційної діяльності розробляють груповим методом. Дії, що випливають із окреслених цілей і завдань, мають вирішувати питання: чого треба досягти? що зробити? Необхідно обміркувати доцільність заходів, постійно перевіряти їх як індивідуально, так і колективно.
Під час упровадження інновацій обовязково потрібно звертати увагу:
на актуальність нововведення;
на прогностичність, тобто здатність програми відповідати вимогам та умовам, у яких її реалізовуватимуть;
на раціональність – властивість інновації визначати такі цілі та способи їхнього досягнення, які уможливлять отримання максимального позитивного результату;
на реалістичність – властивість інновації забезпечувати відповідність між бажаним і можливим; цілісність – необхідність забезпечити повноту дій для досягнення мети.
ІІ РОЗДІЛ
ГОТОВНІСТЬ ПЕДАГОГА ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ<
Страницы: << < 5 | 6 | 7 | 8 | 9 > >>