гогічної діяльності – ситуативну, творчу й авторську. Допускається, що дані види готовності повинні прогностично попередити інноваційну інертність у педагогічній практиці, а також підготувати педагогів до вирішення різного роду творчих завдань.
С и т у а т и в н а г о т о в н і с т ь передбачає уміння оперативно і доцільно вирішувати нестандартні завдання, що виникають у виховному процесі з ініціативи не педагога, а інших його учасників (дітей, батьків, колег, керівництва). У цих ситуаціях педагог виступає як субєкт інновації.
Т в о р ч а і н н о в а ц і й н а г о т о в н і с т ь є основою педагогічного процесу, який базується на передових ідеях та новітніх технологіях.
Г о т о в н і с т ь д о а в т о р с ь к и х і н н о в а ц і й, які є виключно індивідуальними, вимагає педагогічного мислення, спрямованого на знаходження, продукування і розробку нових педагогічних технологій. Даний вид готовності до інноваційної діяльності базується на особливостях індивідуальності педагога, його здатності до створення нового. Необхідною умовою її формування є залучення педагога до науково-дослідної роботи.
Порівняння даних, одержаних різними дослідниками (Ш. О. Амонашвілі, Є. В. Бондаревська, Т. І. Поніманська, В. О. Сластьонін та ін. ) та аналіз їх у контексті вимог особистісно-орієнтованого підходу до виховання і навчання дітей дозволяє визначити такі п о к а з н и к и г о т о в н о с т і педагога до інноваційної діяльності :
1) усвідомлена потреба введення педагогічних інновацій на рівні власної педагогічної практики;
2) інформованість про новітні педагогічні технології, знання новаторських методик роботи;
3) бажання створювати власні творчі завдання, методики, проводити експериментально-пошукову роботу;
4) готовність до подолання труднощів як зм
Страницы: << < 7 | 8 | 9 | 10 | 11 > >>