– це зміни в середині системи. У педагогічній інтерпретації це:
1) нововведення в педагогічній системі, що поліпшують розвиток (перебіг) і результати навчально-виховного процесу;
2) актуально значущі й системні утворення, які виникають на основі різноманітних ініціатив і нововведень, що стають перспективними для еволюції освіти й позитивно впливають на її розвиток;
3) створення, поширення й застосування нововведення, що задовольняє потреби людини і суспільства, та водночас викликає соціальні й інші зміни.
Суть інновації становить діяльність із пошуку й отримання нових результатів, способів їх створення, усунення рутинних, неефективних умов праці, управлінських структур тощо.
Інновація трактується у Великому тлумачному словнику сучасної української мови (К. : Ірпінь: Перун, 2002) як нововведення.
Інновації (англ. іnnоуаtion, франц. іnnоvаtіоn, лат. іnnоvаtіо – оновлення, зміна) – нові форми організації праці й управління, нові види технологій, що охоплюють не тільки окремі установи та організації, а й різні сфери.
Особливості інноваційної діяльності в Україні визначені Законом України «Про інноваційну діяльність» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, 36, ст. 266) (Із змінами, внесеними згідно із Законами 380-ІУ від 26. 12. 2002, ВВР, 2003, 10-11, ст. 86 1344-ІУ від 27. 11. 2003, ВВР, 2004, 17-18, ст. 250 2285-ІУ від 23. 12. 2004, ВВР, 2005, 7-8, ст. 162 2505-ІУ від 25. 03. 2005, ВВР, 2005, 17, 18-19, ст. 267), передбачені Міністерством освіти і науки України (наказ 522 від 07. 11. 2000, м. Київ) про затвердження Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності.
Інновація в освіті – це цілеспрямований процес часткових змін, що ведуть до модифікацій мети, змісту, методів, форм навчання й виховання, адаптації процес
Страницы: << < 2 | 3 | 4 | 5 | 6 > >>