авчального закладу, політиці держави у справі виховання й навчання дошкільників. Актуальність визначається також рівнем значущості тієї проблеми, на розвязання якої спрямоване нововведення.
І Р О З Д І Л
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
1. 1 Поняття інновації в освітньому процесі.
У багатьох словниках поняття «інновація» (італ. іnnоvаtіоnе) трактоване як новина, нововведення. Інновація в освіті, за визначенням Н. Волкової, – це цілеспрямований процес часткових змін, що ведуть до модифікацій мети, змісту, методів, форм навчання й виховання, адаптації процесу навчання до нових вимог. Це нові форми організації праці та управління, нові види технологій, що охоплюють не лише окремі установи та організації, а й інші сфери. Інноваційна діяльність в Україні передбачена Законом України про інноваційну діяльність.
Причинами нововведень, тобто інновацій, у дошкільній ланці освіти є:
необхідність вести активний пошук шляхів розвязання проблем, наявних у дошкільній освіті;
бажання не зупинятися на досягнутому;
прагнення педагогічних колективів підвищити якість освітніх послуг, урізноманітнити їх, задовольняючи зростаючі запити окремих груп батьків;
конкуренція між дитячими садками тощо.
Використання інновацій дає змогу уникати зайвих труднощів при засвоєнні дітьми знань, визначених державними стандартами дошкільної освіти, цікаво і змістовно вибудовувати навчально-виховну взаємодію з дітьми з боку дорослих.
Пропонуємо кілька визначень за словниками.
Інноватика – наука про оновлення освіти, теорії інноваційних процесів, учення про створення, сприйняття, оцінку, засвоєння і застосування інновацій у їх органічній єдності (Словник психолого-педагогічних термінів і понять. – Тернопіль: Астон, 2001. – С. 49).
Інновації
Страницы: << < 1 | 2 | 3 | 4 | 5 > >>