Т. Шевченко

. . . отоді я
І лани, і гори –
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися. . . а до того
Я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
кайдани порвіте
І вражою злою кровю
Волю окропіте.
І мене в сімї великій,
В сімї вольній, новій,
Не забудьте помянути
Незлим тихим словом.
Читець 4. Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,
І голос твій нам душі окриляє.
Встає в новій красі, забувши лихоліття,
Твоя, Тарасе, звільнена земля. . .
У росяні вінки заплетені суцвіття
До ніг тобі, титане, кладемо.
Ми чуємо тебе, Кобзарю. Крізь століття
Тебе своїм сучасником звемо.
Учитель.
На ваших картах зявилися певні відтінки кольорової гами. І ми йдемо далі.
Наступний маршрут Тарасовими шляхами, який пропонують нам дослідники другої групи, проляже через столицю України – славне місто Київ .
ІІ маршрут.
(до дошки виходять члени 2-ої групи)
Екскурсовод.
Ми пропонуємо киянам і гостям міста кілька столичних маршрутів, повязаних з імям Тараса Шевченка. Чудовим доповненням до цих подорожей будуть його власні малюнки, малюнки його сучасників та поетичні рядки. А якщо пройтись пішки, то можна спробувати віднайти місця, де бував поет, де жили його друзі. Уявімо київське оточення тих святих киян і чепурних киянок, яких він згадував в степу безкраїм за Уралом, відтворімо в уяві чудові картини золотоглавого, садами повитого і тополями увінчаного Києва, що під час заслання спливали в його памяті, а часом і в снах.
Уже дорослою людиною Тарас Шевченко побував у Києві тричі. Він любив гуляти вулицями древнього міста, посидіти на дніпровських схилах, милуючись краєвидом, який відкривався на лівий берег. Отож вирушаймо в дорогу й ми шляхами Кобзаря. Один з маршрутів починається біля К