Т. Шевченко

М. Костомаров пригадує київських студентів, свою першу зустріч із Шевченком навесні 1846 року.
Літературознавець.
Ще один ліричний спогад М. Костомарова про зустріч на Володимирській показує нам Шевченка - людину: В перших числах червня 1846 р. мене обрали одноголосно на кафедру російської історії в університеті Св. Володимира, заставивши прочитати пробну лекцію на задану тему. То був для мене радісний і пріснопамятний день; поділитися мені своєю радістю довелось з першим Тарасом Григоровичем. Виходячи з університету, на пустирищі, що відділяло тоді університет від Старого міста, я зустрів Тараса Григоровича; ми пішли з ним удвох містом, і Шевченко, заявивши мені свою радість про те, що й радувало і мене тоді, заспівав пісню про козака, що повінчався з дівчиною, не знаючи, що ця дівчина була його сестрою, а потім обоє перетворились в двохкольорову квітку, що називається по-малоросійськи брат з сестрою, а по-великоросійськи Иван-да-марья. Повз нас проходила публіка, а Шевченко, не звертаючи уваги на те, що відбувалось навколо нього, співав свою пісню. . .
Екскурсовод.
У Другій гімназії працював інспектором добрий друг Шевченка Михайло Чалий, який став його першим біографом (1882 року у Києві вийшла книжка Жизнь и произведения Тараса Шевченка, результат 20-літньої праці М. Чалого). У цій же гімназії викладав малювання Іван Сошенко, улітку 1859 року він і познайомив майбутнього біографа з поетом.
Ідучи Володимирською вулицею, важко уявити, якою вона була за часів Шевченка. Нова вулиця зєднала університет із старою частиною міста, але ще довго не забудовувалася. Перші споруди зявились у другій половині ХІХ с. : пансіон Левашової для дівчат із збіднілих дворянських родин та міський театр, його Шевченко побачив під час свого останнього приїзду до Ки