і дидактики. Вони підкреслюють, що для успішного виду будь-якої діяльності важлива наявність гарного психічного самопочуття.
Навчально-дослідницька діяльність – вища форма самостійної пізнавальної діяльності студентів, яка за характером виконуваних дій схожа з діяльністю вченого, але відрізняється кінцевим результатом: студент відкриває субєктивно нові знання, тобто відомі людству, але невідомі йому, а вчений – обєктивно нові, раніше невідомі. В ході навчально-дослідницької діяльності студенти не сприймають знання у готовому вигляді, а отримують їх в умовах самостійної пізнавальної діяльності. Умовно весь процес навчально-дослідницької діяльності щодо вирішення навчально-дослідницької задачі можна поділити на 4 етапи. На першому етапі, що передує постановці дослідницького завдання, необхідно створити обстановку зацікавленості, подиву, бажання розвязати дослідницьку задачу. Створення необхідної мотивації – перша її обовязкова умова в педагогічній організації навчально-дослідницької діяльності. На наступному етапі розвязання задачі – етапі постановки проблеми і початку розвязання – необхідним є усвідомлення студентами змісту задачі, активація їхньої психічної діяльності. Наступний етап – розвязання задачі. Тут дуже важливо підтримувати активність пошуку розвязку з обовязковим досягненням успіху. Четвертий етап – підведення підсумків навчально-дослідницької діяльності. На цьому етапі важливо, щоб студенти усвідомили свої успіхи і недоліки. Треба показати значущість знань і умінь, які отримали студенти в результаті зроблених ними відкриттів.
Багато існує задач дослідницького типу на висунення гіпотез. Бажано задачі типу довести, що А , показати, що А замінити задачами, які сформульовані так: скільки?, чи існує?, чи для кожного?, чи можна? або невизначеного типу з
Страницы: << < 9 | 10 | 11 | 12 > >>