ь на опідзолені, типові, звичайні, південні, солонцюваті.
Чорноземи опідзолені поширені на Правобережжі; у Лівобереж - ному Лісостепу їх значно менше. Вони мають ознаки чорноземів (підвищений вміст гумусу, висока насиченість кальцієм, наявність кротовин) і підзолистих грунтів (білувата присипка в гумусовому горизонті,- відсутність карбонатів І т. д. ). Опідзолені чорноземи є порівняно родючими грунтами. Вміст гумусу 3. . . 4 , реакція грунтового розчину слабокисла, глибина орного шару 30. . . 40 см, горизонт добре оструктурений. На таких грунтах при достатньому зволожуванні, внесенні добрив і вапнуванні вирощують високі й стабільні врожаї озимої пшениці, цукрових буряків, кукурудзи, конюшини, овочених кормових культур.
Чорноземи типові найчастіше зустрічаються на території Лі - состепу республіки (на вододілах). Вони бувають середньої потуж - ності (гумусовий горизонт 65. . . 80 см) і потужні (80. . . 120 см). Вміст гумусу 2. . . 7 . Фізичні властивості чорноземів типових сприятливі для рослин (обємна маса 1,2. . . 1,5 г/см3). Вони характеризуються високою родючістю.
. Чорноземи звичайні займають північну І центральну частини степової зони республіки (найчастіше поширені на вододілах, по - логих схилах). Вміст гумусу 4,4. . . 6,1 . Забезпеченість азо - том середня,
калієм -- висока, фосфором -- низька; водно-фізичні властивості задовільні; реакція грунтового розчину нейтральна. Ці грунти сприятливі для вирощування пшениці, кукурудзи, соняшни - ку, ячменю.
Чорноземи південні поширені в Причорноморській низовині: в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій областях. їм властиві низький вміст гумусу (2,5. . . 4 в орному шарі завглибшки
. . 30 см), нейтральна або слабокисла реакція грунтового розчину з ознаками солонцюватості, високий
Страницы: << < 44 | 45 | 46 | 47 | 48 > >>