r/>
ТЕМА4(3)(3), Фізичні й агротехнічні властивості грунту
Види і способи обробітку грунту визначаються в основному його фізичними (густиною, обємною масою), фізико-механічнкми (звязністю, пластичністю, липкістю, спілістю) і водними власти - востями.
Фізичні властивості. Густина характеризується відношенням маси твердої фази грунту (в абсолютно сухому стані) до маси води такого самого обєму при температурі 4 С. Чим вища густина грунту, тим менше він містить перегною і тим менша його родю - чість. Багатий чорнозем (10 гумусу) має густину 2,37, а підзоли - сті малородючі суглинки 2,67.
Обємна маса -- це маса 1 см3 абсолютно сухого грунту з непо- рушеною структурою. Чим менша обємна маса грунту, тим біль - ше в ньому повітря, води і перегною.
Фізико-механічні властивості. Звязність -- здатність грунту протидіяти зовнішнім впливам, спрямованим на розєднання його частинок. Чим вища звязність, тим важче обробляти грунт, тим гірше розвивається в ньому коренева система рослин. Найвищу звязність мають важкі за механічним складом (глинисті) грунти, а найнижчу -- легкі (піщані).
Липкість -- властивість вологого грунту налипати на знаряддя обробітку. Чим вологіший грунт і чим більше він містить глинистих частинок, тим вища його липкість. Висока липкість погіршує якість обробітку грунту, ускладнює переміщення техніки.
Фізична спілість -- стан вологості грунту, при якому грунт під час обробітку добре кришиться, не розмазується і не розпиляється. Для обробітку спілого грунту витрачається менше механічної енер - гії. Під час оранки сухого грунту утворюються великі грудки. Дуже вологий грунт під час обробітку не кришиться і утворює слабороз- ділену розмазану масу.
Водні властивості грунту.
Страницы: << < 32 | 33 | 34 | 35 | 36 > >>