же стійка речовина. При нагріванні до 10000С навіть протягом тривалого часу, а також при заморожуванні та молекулярному сушінні вона не втрачає свою токсичну дії. Руйнується отрута лише при нагріванні з концентрованими кислотами (соляною, сірчаною, азотною) або їдким лугом. Активність бджолиної отрути знижується під впливом марганцевокислого калію і деяких інших окислювачів, а також від сонячного світла. Сухий апітоксин при ретельному захисті від вологи може зберегти свою токсичну активність протягом декількох років.
- Бджолина отрута має дуже складний хімічний склад і остаточно не вивчений. У нього входять білкові компоненти (серед них - ряд ферментів): пептиди, амінокислоти, біогенні амини (гістамін, дофамін, норадреналін); ліпіди (жири, стеарини, леткі олії); мінеральні речовини, цукри (глюкоза і фруктоза); кислоти : вільні і нуклеїнові кислоти, соляна кислота тощо).
Білковий комплекс бджолиної отрути представлений дуже широко. Потрапляючи в організм у великих кількостях, він викликає розпад еритроцитів крові, спазми гладких мязів кровоносних судин і внутрішніх органів, підвищує проникність судин, сприяє розвитку запалення, пригнічує центральну нервову систему, різко знижує кровяний тиск, викликає глибокі порушення роботи серця. Вона згубно діє на стрептококи, стафілококи, кишкову паличку, збудника дифтерії, туберкульозну паличку та ін.
Бджолина отрута широко застосовується в медицині як при безпосередніх ужалениях, так і у вигляді різних лікарських препаратів.
Вона посилює діяльність відділів головного мозку і надниркових залоз, кровотворення, роботу серця, покращує кровопостачання тканин, обмін речовин і загальний стан організму.
Володіючи протизапальною дією, бджолина отрута є хорошим засобом при захворюваннях периферичної нервової системи
Страницы: << < 8 | 9 | 10 | 11 | 12 > >>