ої школи вголос і мовчки доводять, що учні І-ІІ класів читають про себе повільніше, ніш вголос.
Розуміння читаного про себе в молодших класах початкової школи нижче, ніж при читанні вголос. Учні III-IV класів, навпаки, мовчки читають швидше, ніж вголос.
Розуміння читаного при мовчазному читанні в III-IV класах поступово підвищується. Звідси цілком природно, що доросла людина читає здебільшого мовчки, бо таке читання дорослої (грамотної) людини економніше, продуктивніше, ніж читання вголос, і мовчки - повинно бути свідомим.
На швидкість читання впливають багато факторів: рівень мовленнєвого розвитку, кут зору читця, вміння артикулювати, постановка дихання, характер тексту ( зміст легкий чи складний, цікавий - нецікавий ), образ слова (шрифт,чіткість друкування), розвиток антиципації - вміння передбачити наступні літери, слово. Вдосконаленню цього процесу сприяють стимуляція до швидкого читання, систематичний облік і регулювання швидкості.
У ході читання відпрацювати інформацію допомагають три блоки: зоровий аналізатор ( сприйняття тексту рухом очей ), мовний ( інформація промовляється - артикулюється ), слуховий ( слухається мовленнєвий переказ сприйнятого). Від ступеня розвитку зорового, мовленнєвого та слухового аналізаторів залежить і активність пізнавальної діяльності. Мовленнєвому розвитку учнів сприяють ігри. Якщо ми хочемо навчити думати, треба навчити придумувати, слушно казав Д. Родарі.
Значення контролю у формуванні навички швидкого і свідомого читання важко переоцінити. Зникають труднощі в читанні, страх і невпевненість учнів, зявляється інтерес до читання. Набуття учнями необхідної для успішного навчання техніки читання дає певні гарантії у тому, що діти не будуть виключені з навчальної діяльності. А це дасть можливість зберегти
Страницы: << < 1 | 2 | 3 | 4 | 5 > >>