У степовій зоні республіки, де переважають звичайні й південні чорноземи, а також каштанові грунти, спостерігається найбільший дефіцит основних поживних речовин. Такі грунти родючі (запас гумусу в метровому шарі чорноземів 300. . . 600 т/га; темно-каштано - вих грунтів 250. . . 300 т/га), але через посушливий клімат поживні речовини використовуються не повністю.
У районах достатнього зволоження, а також при зрошуванні ефективність добрив підвищується. Вони забезпечують високий урожай, коли опади бувають у період активного споживання рослинами вологи. Так, велике значення мають добрива для ярих зернових (пшениця, ячмінь) навесні й на початку літа, а для кукурудзи і проса -- в середині й кінці літа.
Віддачу від внесених добрив підвищує висока культура земле - робства: розміщення культур після кращих попередників, своєчас - ний і якісний обробіток грунту, додержання оптимальних строків сівби, правильний вибір способу сівби, широке застосування засобів боротьби з бурянами, хворобами і шкідниками. Ефективність доб - рив зростає і від оптимального співвідношення окремих елементів у суміші добрив.
Різні культури виносять з грунту з урожаєм неоднакову кіль - кість елементів живлення (табл. 5).
Таблиця 5
Винесення елементів живлення з урожаєм
Грунтово-
Продукція
Винесення на 1 т врожаю, кг
Культура
кліматич -
N
Р-А
К20
на зона
Пшениця озима
І
Зерно
35
10
24
II, III
35
13,5
33
Жито озиме
І
"
24
10
29
Кукурудза
II, III
"
24
7
33
Ячмінь
"
26
10
26
Горох
"
--
16
20
Ль
Страницы: << < 68 | 69 | 70 | 71 | 72 > >>