ив сусід. «Якщо зловмисник не стомився від зла, то чому ти стомився від добра?» — відповів мудрець.
— Сьогодні ми з вами поведемо розмову про загальнолюдські риси характеру, в основі яких лежить споконвічна боротьба між добром і злом.
Розпочати розмову мені хочеться із життєвої ситуації, про яку ми нещодавно дізналися із преси:
«Одного разу старенька мама приїхала до свого сина, який жив у великому місті. Привезла із села яблук, груш і запашну паляницю. Син запросив матір на прогулянку. Гуляючи вулицями міста, старенька часто зупинялася. Дух запирало, бо вже і здоровя не те, і з радості, що поруч з наймилішим сином. Наблизившись до скверу, син запропонував маТері сісти. А сам відійшов, сказавши, що зараз повернеться. Але. . . Вечір. . . Може, в цей час по телебаченню оголошують про те, що розшукують дитину, яка не повернулася додому. Але ніхто не скаже, що розшукують стареньку матір. . . Коли стареньку запитали, як вона сюди потрапила, та відповіла, що заблукала, нічого не сказавши про сина. Адже її син вчений, він не міг її залишити, запевняла себе мати. їй і в голову не приходила думка, що він залишив її назавжди».
— Чи є серце у такої людини? Якщо є, то яке воно?
ІІ. Повідомлення теми заняття. Організація виконання запланованої діяльності.
— Ще у древніх, які жили до Гомера, моральні уявлення були розвинені дуже добре. Свідчення цьому — «Книга мертвих», яка зявилась в повному обсязі в середині II тисячоліття до н. е. В ній записано: «. . . Я не чинив зла. . Я не крав. . . Я не заздрив. . . Я не лицемірив. . . Я не обманював. . . Я не підслуховував. . . Я не марнословив. . . Я не здійснював перелюбства. . . Я не гнівався. . . Я не був глухим до вірної мови. . . не приховує нічого моє серце. . . Я не ображав іншого. . . Я не виявляв зарозум
Страницы: << < 1 | 2 | 3 | 4 > >>