ь не розкіш убрання, а здоровя тіла. Їжу він дозволив споживати громадянам у такій кількості, щоб вони надто вже не наїдались, але й не терпіли від голоду. . .
Чоловіки харчувалися в громадських їдальнях простою їжею: овочами, трохи сиром, зрідка -- рибою та мясом. Основною стравою була юшка з бичачої крові із сочевицею, оцтом і сіллю. Страва поживна, але несмачна. Ніхто, крім спартанців, її не міг їсти. Розповідають, що одного разу перський цар змусив полоненого спартанця приготувати йому таку юшку. Коли правитель спробував її, то не міг утриматися від жарту: "Тепер я розумію, чому спартанці так мужньо ідуть на смерть: для них краще загинути, аніж таке споживати".
Із 16 років і до старості спартанець зобовязаний був служити в армії. У 30 років він вважався повнолітнім і мав право отримати ділянку землі й одружитися.
4. Спартанське виховання
Опрацюйте уривки з праці давньогрецького письменника й історика Плутарха, послідовно відповідаючи на запитання:
oo Про що розповідається в наведеному джерелі?
oo Які особливості виховання хлопців і дівчат вас здивували?
oo Яке значення, на вашу думку, надавали спартанці вихованню дітей?
Із праці Плутарха "Життєпис Лікурга"
Батько не мав права розпоряджатися дитиною -- він відносив немовля до старійшин. Вони оглядали дитину, і якщо знаходили її достатньо міцною, дозволяли виховувати. . . Якщо немовля було кволе і некрасиве, його кидали в прірву, вважаючи, що таке життя не потрібне ані дитині, ані державі.
. . . За трапезами бували й діти. Їх приводили туди, ніби до школи здорового глузду, де вони чули розмови про держави і справи, привчалися жартувати без кривляння. А спокійно переносити глузування вважалося однією з головних чеснот спартанця.
Старший з
Страницы: << < 4 | 5 | 6 | 7 | 8 > >>