Сценарій конкурсу на краще читання поезій Т. Г. Шевченка
Підготував: учитель української мови
та літератури Смірнов Д. Е.
Оформлення: на стіні висить автопортрет Т. Шевченка 1845 р. , прикрашений рушником. Маленький стіл, підсвічник зі свічкою. Під портретом – трафарет з роками життя. Мультимедійне обладнання. Презентація з епіграфом: «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття».
Звучить голос за кадром:
Велетню духа, лицарю могутньої творчої сили, співцеві волі народної Тарасу Григоровичу Шевченку присвячується.
На фоні треку 01:
Ведучий 1: Року 1814, з 26 на 27 лютого старого стилю, темної ночi, перед свiтом в селi Моринцях на Звенигородщинi, в хатi Григорiя Шевченка, крiпака пана Енгельгардта, блиснув у вiкнi єдиний на все село вогник: народилась нова пановi крiпацька душа, а людям - їх великий спiвець Тарас Шевченко.
(Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку, ставить на столик біля портрета Т. Шевченка. До неї підходить хлопчик. Усе відбувається на фоні треку 02).
Хлопчик: Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?
Мати: Так, синочку, правда.
Хлопчик: А чому так багато зірок на небі?
Мати: Це, коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?
Хлопчик: Бачив, матусю, бачив. Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?
Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло.
Хлопчик: Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила.
Мати: Старайся, мій хлопчику.
Жінка з хлопчиком йдуть зі сцени.
Вмикається трек 03
Ведучий 1. <
Страницы: 1 | 2 | 3 > >>