Прощання з Букварем

цьому році перший раз
Пішов я в школу в перший клас,
І першим в класі з того дня
Зявлятись став до школи я.
У житті найкращий – перший клас,
Через те, що все тут – в перший раз;
В перший раз – підручник,
Зошит – в перший раз.
Вперше тут для нас луна дзвінок,
Вперше він покликав на урок,
І до дошки вже іти комусь із нас.
Перша парта,
Перший дзвінок,
Перший підручник
І перший урок.
Я на уроці перший раз!
Тепер я учениця.
Ввійшла учителька до нас.
Не знаю, як годиться:
Сидіти треба чи вставать?
Поняття я не маю.
Мене до дошки просять йти –
Я руку підіймаю.
Нам книжки нові роздали.
Та ж я ще не читаю!
А на дзвінок, що кличе в клас,
Уваги не звертаю.
А скільки школярів у нас!
У нас аж дві Катрусі,
І Юлі дві, Андрійка два.
Я на уроці – перший раз.
Тепер я учениця.
І навіть правильно сиджу,
Хоч … дуже не сидиться.
А бувало й таке,
що до школи я йшов,
А сумку удома забував.
Учитель питає:
Де зошит?
Забув…
Скажіть спасибі,
Що хоч сам я прибув.
8. Лідуся і мама біжать на навчання
А татко ледь світ поспішає в лікарню
Мене, вже по звичці, з собою він взяв,
В садочок завів, передів, причесав.
І сказав:
Біжи з дітками грайся, синок.
Татусю, таж я маю іти на урок!
Забули ми зошит, забули букварик,
Який же із мене тепер вже школярик?!
Затям собі, татку: щоб не забувати,
Ще звечора сумку будеш готувати.
Олівці, кораблики і ляльки,
Різномарочні машини й літаки,
Фанти від цукерок ще й їду,
Бо інакше я у школу не піду.
І для захисту ще треба автомата.
А ви кажете книжки…
Куди вже брати?
Гра Склади портфель
(тато з сином, мам