Діти. "Зацвіла у лузі", "Тече вода", "Встала весна", "Думи мої, думи"
(група "Філологів" читають вірші)
Бібліотекар. Тарас Григорович рано залишився сиротою (у 9 років), тому на все життя зберіг любов до дітей. За спогадами сучасників, він частував малят гостинцями, віддаючи іноді за це останні гроші, дарував їм іграшки, книжки. Своє сердечне ставлення до дітей висловлював у багатьох поетичних творах. Давайте послухаємо вірші.
(група "Філологів" читають вірші "Зоре моя вечірняя", "Садок вишневий коло хати", "Мені тринадцятий минало")
Бібліотекар. Ось ми й перегорнули першу сторінку нашого журналу.
Друга сторінка "Шевченко - художник"
Група "Дослідники". Коли Тарасові виповнилося 11 років, помер і батько. Пішов Тарас тинятися по чужих людях: рубав дрова, топив піч, носив воду школярам; був і пастухом, і конюхом, і погоничем, і нянькою. Але йому дуже хотілося навчитися читати й писати, а ще він хотів бути малярем. Усе, що бачив, хотілося намалювати.
З далекого міста Вільна прибув до села пан П. В. Енгельгардт. Він забрав хлопця у покої козачком, а згодом разом із дворовими помічника Енгельгардта Тарас Шевченко потрапив до Петербурга. У світлі петербурзькі ночі молодий Тарас бігав у Літній сад малювати статуї, адже змалку відчув великий потяг до мистецтва. Удача посміхнулася Тарасу тоді, коли йому було 24 роки. Зустріч у Петербурзі із земляками - художником Сощенком, байкарем Гребінкою; художниками Брюлловим, Венеціановим, поетом Жуковським змінила долю Шевченка. Вони побачили великі здібності юнака й викупили з кріпацької неволі. Перед ним відкрився новий світ. Тараса зараховують до Петербурзької академії мистецтв. За період навчання
Страницы: << < 1 | 2 | 3 | 4 > >>